Стратегія реформування вищої освіти передбачає створення системи моніторингу та постійного поліпшення якості вищої освіти, що відповідає рекомендаціям і стандартам Європейського простору вищої освіти, враховує кращі світові практики та виступає головною технологією досягнення відповідності освітньої системи вимогам і потребам суспільства.
Ключовим завданням такої реформи є залучення зовнішніх та внутрішніх стейкхолдерів до обговорення освітніх програм, саме з такою метою 16 лютого 2022 року, за ініціативи Навчально-наукового юридичного інституту КиМУ, відбувся круглий стіл за участю академічної спільноти щодо обговорення вдосконалення освітніх програм підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії зі спеціальності 081 «Право».
Головною метою зустрічі був обмін досвідом та надання конструктивних пропозицій щодо підготовки майбутніх правників, а також обговорення пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення освітніх програм зі спеціальності 081 «Право».
У роботі круглого столу взяли участь науково-педагогічні працівники різних закладів вищої освіти.
У ході круглого столу були розглянуті питання: Які вони – затребувані правники? Що вимагає на сьогоднішній день ринок освітніх послуг та ринок праці? Як набути практичних навиків за допомогою залучення практиків до освітнього процесу?
У процесі обговорення к.ю.н., професор, директор Навчально-наукового юридичного інституту КиМУ Панфілова Ю.М. зазначила, що беззаперечно, розвиток та удосконалення системи підготовки юридичних кадрів в Україні є на сьогодні актуальним питанням, адже не кожен нинішній випускник може продемонструвати високий рівень фахових знань. Тому пошук шляхів розв’язання цієї проблеми виявлення прогалин та здобутків у розвитку вищої юридичної освіти потребує вдосконалення, зокрема забезпечення високого рівня викладання, посилення кадрового потенціалу є надзвичайно актуальними.
Панфілова Ю.М. акцентувала увагу на сучасних вимогах до якості вищої освіти при розробці освітніх програм, на особливостях фахових компетентностей, програмних результатах навчання, а також підкреслила про важливість курсів, які викладаються англійською мовою на освітніх програмах спеціальності 081 «Право» у Київському міжнародному університеті.
Бісюк О.С. к.ю.н., доцент, зав. кафедри публічноправових дисциплін КиМУ презентувала короткий огляд ОП «Право» за ступенями вищої освіти бакалавр, магістр, доктор філософії, охарактеризувала різні компоненти навчального плану, їх забезпечення. Підкреслила унікальність освітньої програми «Право» та можливість здобувачів вищої освіти впливати на зміст освіти, вносити пропозиції щодо удосконалення освітньої програми.
У своєму виступі к.ю.н., доцент, зав. кафедри теоретичних та приватноправових дисциплін КиМУ Сапарова А.О. відмітила, що перспективи подальшого розвитку ОП «Право» полягає у активізації міжнародного співробітництва та мобільності здобувачів з метою інтеграції до світового, європейського освітнього та наукового простору; системній співпраці з державними органами, науковими установами, громадськістю щодо забезпечення їх участі у формуванні та проведенні освітнього процесу, що допоможе підготувати конкурентоспроможного на ринку праці фахівця-правника. Відмітила надзвичайну цінність міжнародної академічної мобільності та стажування. Обмін досвідом та можливості проведення наукових досліджень спільно з зарубіжними колегами стане перевагою у підготовці майбутніх юристів.
Гончарова Ю.А. к.ю.н., декан факультету міжнародної торгівлі та права Державного торговельно-економічного університету запропонувала, при підготовці докторів філософії з права, скористатись практикою впровадження подвійного наукового керівництва здобувачам ступеню доктор філософії із залученням вітчизняних та іноземних викладачів, з метою поєднання в науковому пошуку підходів різних наукових шкіл до тематики досліджень. Наука – поняття глобальне. Тому керівництво українським і закордонним науковцем розширює науковий кругозір, сприйняття проблеми, яку досліджують молоді учені, арсенал методів й інструментів наукових розвідок.
Федренко Т.В. к.ю.н., доцент, заступник директора з навчальної роботи Інституту права та суспільних відносин Університету «Україна», зазначила, що однією із головних проблем юридичної освіти є невідповідність знань та вмінь випускників юридичних факультетів і закладів вищої освіти потребам юридичного ринку. Роботодавці вказують на необхідність здобувачів володіти знаннями, зокрема з філософії, господарського, цивільного, митного, банківського, податкового, адміністративного права, права в сфері ІТ–технологій, процесуального права, міжнародного права, права Європейського Союзу. Також, роботодавцям потрібні знання роботи з реєстрами та законодавчою базою, методикою роботи з клієнтами та ведення переговорів, кваліфікації юридичних дій та подій, а також знання з інших, не суто юридичних галузей знань, як-то: риторика, знання принципів побудови юридичних фірм, розуміння ринку юридичних послуг, тайм менеджмент тощо. Все це спонукає до удосконалення вже діючих ОП з урахуванням потреб ринку праці та необхідності роботодавців.
Також звернула увагу, що при викладанні дисциплін правового циклу слід більше приділяти уваги проблемам дотримання прав людини і громадянина, зокрема проблемам забезпечення права на доступ до інформації з боку органів влади.
Дерунець Н.О. к.ю.н., доцент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права Державного торговельно-економічного університету. Сьогодні істотного значення набувають особисті якості правника, високий рівень його моральної та правової свідомості, а також правової культури. Освітній процес сьогодення варто спрямувати на розширення світогляду здобувача, виховання ціннісного ставлення до прав і свобод людини та верховенства права. Тому варто переглядати та удосконалювати ОП, націливши їх на розвиток інтелектуальних здібностей і критичного мислення здобувача, вміння застосовувати знання для ефективного правового захисту законних інтересів громадян.
Гриценко В.В. к.ю.н., доцент, професор кафедри фінансових розслідувань Державного податкового університету, адвокат зазначив, що сучасний розвиток ключових галузей вітчизняного публічного права гальмується через недостатнє вивчення окремих елементів права та його інституцій у суспільному бутті. З огляду на це, перед кримінальним правом постають реальні перспективи еволюції як галузі публічного права, що неминуче буде сприяти подальшому збагаченню змісту його сутності та елементів прояву. Враховуючи те, що ОП «Право» бакалаврського рівня передбачають блок вивчення дисциплін публічного спрямування, Гриценко В.В. запропонував збільшення годин, які відводяться для практичних занять з кримінального права України по тематиці кримінальних правопорушень в сфері службової діяльності та господарської діяльності. Удосконалення змісту курсу «Кримінальний процес» шляхом приділення особливої уваги питанням, присвяченим статусу присяжних та сучасній практиці їх участі в кримінальному провадженні, змісту принципу неупередженості присяжних та суддів під час розгляду справи в кримінальному процесі. Зокрема, під час проведення практичних занять з навчальної дисципліни «Кримінальне право» доцільним було б впровадження інтерактивних моделей навчання, використовуючи методи ситуативного моделювання, дискутування та інших.
Лукацька Л.Г. доцент кафедри теорії права та міжнародної інформації Університету «Україна», адвокат, відмітила, що без перезавантаження юридичної освіти не відбудеться перезавантаження і сектору юстиції, тому у ЗВО гостро стоїть питання вчасно зреагувати на ті тенденції та потреби, які стоять перед юридичною освітою. Орієнтація на потреби професійного ринку праці має стати для ЗВО визначальним завданням. Тому, постійне зближення ЗВО з професійними юридичними спільнотами, залучення професійних спільнот до процесу підготовки правників, з огляду на майбутнє, є неминучим.
Тому, для того щоб покращити практичні навички молодих юристів, однією з пропозицій є реальне залучення практиків до освітнього процесу. Форма залучення може бути різною: участь у розробці ОП, розробці навчальних програм, проведення майстер-класів, відкритих лекцій; керівництво практичною підготовкою.
Братко І.В. к.ю.н., доцент кафедри міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету ім. Бориса Грінченко. Сучасна юридична освіта повинна йти в ногу з часом, швидкими темпами підлаштовуватися під умови та виклики сьогодення, враховувати мінливість соціальних процесів заради її стрімкого та прогресивного розвитку. З урахуванням модернізаційного стану багатьох технологічнихпроцесів слід використовувати усю гаму педагогічних методів навчання здобувачів. Впровадження в освітню діяльність методів практикоорієнтованого навчання, освоєння його азів є вимогою часу. Така сукупність знань і навичок, з урахуванням доступного сприйняття теоретичних напрацювань і досягнень, сприятиме скорішому набуттю і розвитку практичного досвіду, спрямованого на отримання якісних показників.
Новим елементом практико-орієнтованого навчання є впровадження телеюриспруденції шляхом створення різноманітних відеолекцій, онлайн-академій, ютуб-каналів за участю видатних науковців, кандидатів та докторів наук, з метою швидкого навчання здобувачів. У ЗВО навчання здобувачів має здійснюватися з використанням сучасних засобів мультимедійного та дистанційного навчання. Нині, коли людський персонал став уразливим у зв’язку з поширенням пандемії, важливо соціально дистанціюватися, при цьому освіта і наука повинні розвиватись на належному рівні.
Чернецька О.В. к.ю.н., доцент, професор кафедри міжнародного права Державного податкового університету. Сьогодні в Україні юристи є представниками професійної сфери з найвищою конкуренцією. Щоб успішно конкурувати у цій професії, мало мати диплом. Потрібно мати певний професійний досвід та інші конкурентні переваги (наприклад, додаткові вміння і навички). Молодим фахівцям достатньо часто не вистачає вміння логічно та (або) критично мислити. пріоритетним заходом з підвищення якості юридичної освіти для ЗВО має стати формування критичного мислення у студентів-правників. Зокрема, ключовим вмінням для кожного сучасного юриста має стати знання спеціальної лексики англійської мови. Це стосується усіх фахівців, але для тих, хто працює з оригіналами рішень міжнародних судів чи трибуналів та спеціалізується на господарському й міжнародному праві – це вимога часу. Тому при викладанні ОК з іноземних мов потрібно акцентувати увагу саме на вивченні юридичної лексики.
Також підвищення якості правового регулювання неможливе без усвідомлення необхідності забезпечення належних умов для вивчення здобувачами юридичної професії різних аспектів мови права, її особливостей, вимог, яким вона має відповідати. Юридична термінологія є тим інструментом, який дає змогу не лише сформулювати зміст юридичного документа, а й забезпечити адекватне усвідомлення суб’єктами змісту правової вимоги, тому вбачається за доцільне порекомендувати, при підготовці фахівців-правників, більше приділяти уваги окресленим питанням.
Загрішева Н.В. к.ю.н., доцент кафедри права Київського університету ринкових відносин акцентувала увагу на підготовці юриста, який за стандартами відповідає кваліфікаційним потребам професії, наголосила на проблемах, з якими зустрічається випускник, а саме щоб по завершенню ЗВО він не почув: «забутьте все, що вчили у ЗВО, тепер ми навчимо вас тому, як це реально працює на практиці». Студент має виходити на практику вже підготовленим. Необхідно сформувати майданчик, де поєднується освіта, наука та практична компонента.
Для вдосконалення процесу підготовки майбутніх юристів створено таку форму навчання, як юридична клініка, яка дозволяє підготувати висококваліфікованого фахівця зі знанням не лише теорії, але й практики. Функціонування юридичних клінік при ЗВО складно переоцінити, однак форма навчання юристів у юридичних клініках не є новою. Сьогодні ж в Україні створення та функціонування юридичних клінік при ЗВО стає поширеною практикою яка має важливе значення для здобувачів, як бакалаврів такі майбутніх докторів філософії в галузі права, оскільки завдяки саме цій формі навчання вони мають змогу отримати досвід практичної роботи, зокрема – розуміння засад застосування норм національного законодавства. Практика в юридичній клініці має беззаперечну перевагу над звичайною виробничою практикою і відіграє важливу роль у професійній підготовці майбутніх юристів. Проходження практики в юридичних клініках сприяє реалізації одного із базових дидактичних принципів юридичної освіти – поєднання теоретичної та практичної підготовки.
