17 лютого 2026 року відбулися дебати «Кодекси честі університетів Європи, США і України: порівняльний аналіз»
Модератори: Мартиненко С.М. – проректор з науково-педагогічної діяльності, доктор педагогічних наук, професор;
Кулакевич Т.В. – методист Наукового відділу, доцент кафедри психології та педагогіки.
На семінарі були присутні Мохнатюк І.О. – к.і.н., завідувач відділу аспірантури, Бісюк О.С. – к.ю.н., директор ННІ міжнародних відносин та права, Самойлов О.Ф. – к.і.н., директор ННІ журналістики, кіно і телебачення, Кушнерова І.П. – директор ННІ лінгвістики та психології, Бутик М.В. – декан факультету будівництва та архітектури, Мушенок В.В. – завідувач кафедри теорії права, міжнародного права та приватного права Кунденко С.П. – завідувач кафедри міжнародних відносин та туризму,
Кузьмич О.А. – к.пед.н., завідувач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства, Годлевський М.А. – Ph.D., завідувач кафедри комп’ютерних наук, Тімофєєва К.О. – Ph.D., завідувач кафедри соціальних комунікацій та аудіовізуального мистецтва, Вакулін Р.М. – завідувач кафедри будівництва та архітектури, Товкач С.С. – к.тех.н., керівник навчальної частини, здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Для обговорення було винесено такі питання, як: концептуальні засади академічної доброчесності та її місія у забезпеченні якості вищої освіти, досвід провідних університетів світу щодо впровадження механізмів забезпечення академічної доброчесності, інструменти та процедури, які застосовуються для попередження та реагування на порушення академічної етики, чинники, що сприяють ефективності дотримання академічної доброчесності у зарубіжних закладах освіти, рекомендації щодо адаптації та впровадження міжнародних практик у національну систему вищої освіти.
Відкриваючи наукове зібрання, Мартиненко С.М. звернула увагу на те, що українська освітня діяльність потребує нового покоління галузевих стандартів, щоб вивести на міжнародний рівень здобувачів вищої освіти та задовольнити потреби зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у якості надання освітніх послуг.
Продовжуючи обговорення дискусійних питань, Кузьмич О.А. виокремила засади ефективної політики і стратегії розбудови системи забезпечення та вдосконалення якості вищої освіти і трансформації управління вищою освітою в контексті формування лідерської культури конкурентоспроможної якості вищої освіти в Україні. У контексті зустрічі Кунденко С.П. зазначив, що існує ціла низка вимог до дотримання принципів академічної доброчесності в університетській культурі, збереження наукової репутації та впровадження в закладах вищої освіти міжнародних стандартів ISO серії 9000 що дозволить підтримувати новаторство в освітній діяльності шляхом адаптації до змін в освітньому середовищі. Бісюк О.С. закцентувала увагу на перевагах і недоліках програмно-технічних ресурсів, зауважила про неможливість очікувати від машинної обробки стовідсотково точних результатів, тому остаточне рішення про наявність факту плагіату залишається на розсуд користувача, а отже все одно існує потреба в ручній перевірці та людському рецензуванні матеріалу.
Продовжив полілог Годлевський М.А., який у своєму виступі визначив практичні підходи до впровадження механізмів оцінювання якості вищої освіти, провів системну класифікацію та узагальнив критерії та показники створення механізмів оцінювання якості вищої освіти в умовах європейської інтеграції та світової глобалізації.
Суголосним з означеною проблемою був виступ Тімофєєвої К.О. щодо адаптації міжнародних практик у вищій освіті України, яка вимагає впровадження гнучких інструментів (мікрокваліфікації), розширення міжнародної мобільності та синхронізації стандартів із європейським простором, ключовими кроками для цього є розвиток лідерства в університетах, розроблення спільних програм і подолання мовних і структурних бар’єрів.
Особливе зацікавлення в учасників Школи академічної доброчесності викликали також особливості впровадження ефективних механізмів боротьби з порушеннями академічної доброчесності, розвиток антиплагіатних технологій, підвищення відповідальності всіх учасників освітнього процесу та інтеграція етичних стандартів у навчальні програми, що впливало б на створення сприятливого освітнього середовища для формування висококваліфікованих, етичних і конкурентоспроможних фахівців.
До обговорення долучився Мушенок В.В., який порушив питання необхідності вдосконалення шляхів запобігання академічним порушенням, серед яких застосування сучасних цифрових технологій для перевірки унікальності текстів, впровадження антиплагіатних систем, проведення інформаційно-просвітницької роботи серед здобувачів освіти і викладачів, а також модернізації механізмів контролю та підвищення відповідальності за недоброчесні практики.
Дебати пройшли в камерній академічній атмосфері, що є свідченням небайдужості викладачів і здобувачів освіти Університету до порушених проблем.