28 квітня 2026 року відбувся семінар-практикум «Основні вимоги до стилю, логіки академічного письма як форми подання результатів наукових досліджень»
Модератори: Мартиненко С.М. – проректор з науково-педагогічної діяльності, доктор педагогічних наук, професор; Кулакевич Т.В. – методист Наукового відділу, доцент кафедри психології та педагогіки.
На науковому зібрання були присутні Мохнатюк І.О. – к.і.н., завідувач відділу аспірантури, Бісюк О.С. – к.ю.н., директор ННІ міжнародних відносин та права, Кушнерова І.П. – директор ННІ лінгвістики та психології, Бутик М.В. – декан факультету будівництва та архітектури, Сініченко С.В. – декан факультету інформаційних технологій, Мушенок В.В. – завідувач кафедри теорії права, міжнародного права та приватного права, Кунденко С.П. – завідувач кафедри міжнародних відносин та туризму, Кузьмич О.А. – к.пед.н., завідувач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства, Тімофєєва К.О. – Ph.D., завідувач кафедри соціальних комунікацій та аудіовізуального мистецтва, Вакулін Р.М. – завідувач кафедри будівництва та архітектури, Товкач С.С. – к.тех.н., керівник навчальної частини, здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Серед учасників активне обговорення викликали проблеми академічної грамотності та її структури, академічної культури та письма, розвитку критичного мислення як складової створення авторських оригінальних академічних текстів, компетентності викладача, необхідних для ефективного навчання академічному письму, а також формування мотивації науково-педагогічних працівників до дотримання академічної доброчесності, навчання студентів належному академічному письму.
На початку зустрічі Мартиненко С.М. звернула увагу на основні змістові напрями й акценти вимог до оформлення наукових тез і статей, особливості побудови наукового тексту, алгоритм створення та основні принципи укладання наукової статті, виокремлення наукової новизни, практичного значення та узагальнення здобутих даних.
Із цікавістю присутні заслухали наукове повідомлення Кузьмич О.А. про форми подання результатів наукових досліджень. У презентації було продемонстровано стилістичні та логічні приклади типових порушень наукового стилю та логіки академічного письма, добірку мовних кліше для логічного структурування викладу матеріалу, вставні та вставлені конструкції (для наукової коректності) та конструкції для аналітичного викладу. На особливу увагу заслуговують чек-лист для наукового керівника і чек-лист для науковця-початківця з детальним аналізом критеріїв відбору наукових тез і доповідей.
До наукового полілогу долучилася Тімофєєва К.О., яка у своєму виступі зазначила, що академічне письмо призначене для передачі узгодженого значення складних ідей або концепцій у межах спільноти наукових експертів і практиків. До його характерних рис віднесено офіційний тон, чіткий фокус на досліджуваній проблемі, точний вибір слів. Вона закцентувала увагу на стилях викладу інформації, які дослідники використовують для визначення інтелектуальних меж своїх навчальних дисциплін і конкретних галузей знань, які зосереджуються на доказових аргументах і логічних міркуваннях, що допомагають зрозуміти предмет дослідження.
Суголосним із означеною проблемою був виступ Мохнатюка І.О., який проаналізував нормативно-правову базу, що регулює академічне письмо, принципи побудови академічних текстів та важливість вибору актуальної тематики дослідження, що дасть змогу уникнути багатьох помилок у професійній сфері, сприятиме створенню якісного академічного тексту, слугуватиме доказом високої фахової культури, загальної професійної підготовки.
Продовжуючи обговорення дискусійних питань, Товкач С.С. презентував інформацію про індивідуальний стиль академічного письма дослідника як унікального способу вираження думок, що поєднує дотримання суворих наукових стандартів із власними мовними та структурними особливостями.
У продовження обговорення Бісюк О.С., зокрема зазначила, що використання ChatGPT в академічному письмі є інструментом, який вимагає відповідального підходу, штучний інтелект може прискорити роботу, але не замінити критичне мислення дослідника, адже одним із основних принципів етики академічного письма є доброчесність, оскільки порушення цього принципу підриває довіру до наукової спільноти.
Виступи учасників наукової зустрічі засвідчили високий рівень сформованості компетентності та небайдужості до дотримання стилю та логіки академічного письма як форми подання результатів наукових досліджень із урахуванням викликів сьогодення.
Галерея фото
