Віддаючи
данину першій у світі конституції, яка була створена українською козацькою
старшиною, Інститут психології та соціально-політичних наук і кафедра
суспільно-політичних наук Київського міжнародного університету провели 14
квітня 2010 року круглий стіл до 300-річчя Конституції Пилипа Орлика «Історико-державницькі традиції українського народу».

Засідання
відкрила директор Інституту психології та соціально-політичних наук, доктор
політичних наук, професор Некряч А.І., яка виступила з доповіддю «Конституційна
спадщина Пилипа Орлика і сучасність». Підкресливши значущість Конституції
для історії України й світу, Анастасія Іванівна виділила доленосні ідеї,
покладені в її основу:
–
ідея суспільного договору між
населенням і владною структурою;
–
ідея парламентаризму;
–
провідна роль козацтва в політичній
системі тогочасної держави;
–
ідея побудови
парламентсько-президентської республіки;
–
унітарність держави (була передбачена
одна автономна республіка в складі суверенної України – Козацька Січ);
–
ідея правової і соціальної держави,
яка стоїть на захисті прав своїх громадян.
Уперше в конституції було
задекларовано основні принципи побудови демократичної держави:
–
поділ влади (законодавча, виконавча й
судова гілки влади);
–
принцип виборності її представників;
–
обмеження повноважень і контроль за
владними особами;
–
розбудова місцевої влади;
–
принцип відділення державної сфери
діяльності від приватної тощо.

Нагадавши всім присутнім основні
події, які передували проголошенню незалежної України, й етапи її становлення,
Анастасія Іванівна спробувала відповісти на такі питання: чи всі ідеї та
принципи, закладені в Конституції Пилипа Орлика, вдалося реалізувати в нашій
державі? Зазначивши основні здобутки за 18 років незалежності, вона
перерахувала й проблеми, які необхідно розв’язувати, повертаючись до
першоджерел становлення України (одним із цих життєдайних витоків і є
Конституція Пилипа Орлика).

Із доповіддю «Він підніс на
своїх плечах «падаюче небо України» виступила завідувач кафедри
суспільно-політичних наук КиМУ, кандидат історичних наук, професор
Іванченко Р.П., яка зупинилася на історичних обставинах створення
першої у світі Конституції, розкрила сторінки біографії Пилипа Орлика й риси
цієї видатної особистості, причини обрання його гетьманом і подальшу долю
першого конституційного проекту. Звертаючись до майбутніх політологів, Раїса
Петрівна закликала врахувати уроки історії, адже це є запорукою того, що
нинішньому поколінню вдасться зробити більше для розбудови незалежної України,
щоб вона посіла гідне місце серед інших демократичних держав Європи.

У своїй доповіді «Іван
Мазепа та Пилип Орлик» професор кафедри суспільно-політичних наук КиМУ,
кандидат історичних наук Клімаш А.І.
підкреслила, що Конституція Пилипа Орлика не лише політико-правова пам’ятка, а
й свідчення одвічного прагнення українського народу до незалежності й
демократизму. Алла Іванівна вбачає одну з причин трагічної долі української
нації у відсутності солідарності в діях козацької старшини. Говорячи про
нинішнє значення Конституції Війська Запорізького, професор Клімаш А.І.
нагадала про необхідність справедливого вшанування пам’яті її сучасників і
сподвижників.
Активну участь у конференції
взяли й студенти Інституту психології та соціально-політичних наук, а саме:
Ø
Мозговий
Денис (ІІ курс, «Політологія»), «Конституція Пилипа Орлика в
контексті української суспільно-політичної думки XVIII
ст.»;
Ø
Мороз Яна (І курс,
«Політологія»), «Конотопська битва – ствердження суверенітету України»;
Ø
Воробйовська
Анастасія (І курс, «Політологія»), «Державницька концепція
Володимира Винниченка»;
Ø
Березій Іван
(І курс, «Політологія»), «Державницька концепція В. Липинського».


Старший викладач Академії
праці і соціальних відносин Федерації профспілок України Римаренко І.В.
у доповіді «Правовий режим Конституції Пилипа Орлика» найбільшу увагу
приділив поєднанню звичаєвого, козацького й міжнародного права в цій
конституції.
Завершуючи зустріч, професор
Некряч А.І. наголосила, що така цікава й корисна для навчання інформація,
яку отримали студенти КиМУ під час цього заходу, дозволить їм не тільки здобути
нові знання й набути необхідні навички, а й отримати імпульс для розбудови
незалежної держави, де було б комфортно жити сучасній молоді й усім прийдешнім
поколінням наших співвітчизників.