Враження студента Льва Реуса від участі в роботі
Academic Polish Model United Nations
(Академічна Польська Модель ООН)

Нещодавно я повернувся з Варшавської моделі ООН і хочу поділитися думками про те, чому важливо розвивати «модельний» рух в Україні.

14-17 вересня 2017 року я брав участь в Academic Polish Model United Nations (Академічна Польська Модель ООН), де як представник Китаю в Раді Безпеки сприяв запровадженню миротворчої місії ООН на Донбасі, об'єднанню зусиль держав-членів Радбезу в боротьбі з міжнародним тероризмом.

Загалом, кожен делегат представляв певну державу у відповідному комітеті (як у справжній ООН) і його головним завданням було зробити так, щоб комітет ухвалив рішення відповідно до національних інтересів цієї держави. На мою думку, модель ООН - це не тільки інформація про дипломатію, міжнародні відносини чи людей у костюмах з розумними обличчями (до першого «соціального івенту»). Я бачу головний сенс участі в подібних заходах у тому, що це гарна школа для кожного з нас як для оратора, це можливість випробувати себе у ролі політика, розвивати власні навички комунікації й уміння працювати в команді з абсолютно різними людьми (не будемо забувати, що кожен делегат представляє позицію уряду власні країни та, інколи, Росії доводиться працювати в одній коаліції зі США). Ти вчишся тому, як поводитись у кризових ситуаціях, відповідати на «гострі» запитання та ставити їх іншим делегатам.

До того ж, це можливість гарно провести час (не будемо забувати про «соціальні івенти») та познайомитися з людьми з різних куточків світу. Так, після року поїздок міжнародними моделями в Європі я маю знайомих від Еквадору до Іраку, як і в майже кожному університеті Києва та Львова.

На жаль, «модельний» рух в Україні досить слабо розвинений. Так, ми маємо чудові моделі ООН у Києво-Могилянській академії, Інституті міжнародних відносин КНУ імені Т. Шевченка, Київському міжнародному університеті, Ліцеї «Наукова зміна» та Скандинавській гімназії в Києві. Існує навіть Lviv International MUN, яка щорічно проводиться в ЛНУ імені І. Франка та УКУ. Однак ці моделі маловідомі за межами Україні та майже не приваблюють іноземних студентів.

Я вважаю, що молодь може дійсно змінити Україну в перспективі 15-20 років. Однак ми ніколи не змінимось, якщо будемо дивитися тільки на себе. Інтеграція молоді, програми з обміну студентів, дійсно міжнародні конференції та літні школи можуть допомогти нам розширити кругозір і побачити життя навколо себе. Саме тому в моїх планах - організація першої в Києві та найбільшої в Україні міжнародної моделі ООН у Києвському міжнародному університеті.

Лев Реус
(студент Інституту журналістики
Київського міжнародного університету)

КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ