«Від алхімії до фармації» – майстер-клас із пізнання таємниць

22 грудня 2016 року студенти I курсу спеціальності фармація та учні 10-го класу Ліцею КиМУ мали унікальний шанс перетворитись на чарівників, ставши учасниками незвичайного майстер-класу - «Від алхімії до фармації» (організатордоцент Гудзенко А.В., д.фарм.н., декан Медичного факультету). Допомагали студентам пізнати таємниці алхімії, завдяки проведенню хімічних дослідів, к. фарм.н., доцент В.О. Паршиков та викладач В.В. Федорук.

Перш ніж перейти до хімічних дослідів, учасники майстер–класу отримали цікаву інформацію Андрія Вікторовича щодо алхімії як історично першої дисципліни, що поєднала теорію та експеримент упродовж майже двох тисячоліть – від часів античності до XVII століття н.е. – і з чого пізніше виросла наука хімія. Мета досліджень алхіміків полягала в добуванні золота і срібла з неблагородних металів, у пошуку філософського каменю, еліксирів безсмертя та інших речовин, які начебто володіють дивовижними властивостями. При цьому виняткова роль належала ртуті та її сульфіду.

Зацікавленість визвала інформація щодо діяльності Парацельса (1493-1541) – відомого лікаря, алхіміка епохи Відродження, який сприяв утіленню хімічних препаратів у медицину і звання алхіміка здобув за виготовлення ліків, які давали людям зцілення.

До алхіміків зарахували і великого англійського фізика й математика Ісаака Ньютона (1643-1727). Він віддав пошукам філософського каменя та універсального розчинника багато часу і сил. Але Ньютона цікавили не стільки способи отримання золота, скільки вивчення перетворень речовин.

Студенти й учні отримали інформацію щодо праці «Смарагдова крижаль», складеної приблизно в III ст. нібито Гермесом Трисмегістом, яка була і стала класичним алхімічним твором, а також дізнались, що стало з алхімією пізніше. У період правління імператора Діоклетіана в Стародавньому Римі алхімію почали переслідувати, оскільки Діоклетіан боявся, що видобування дешевого золота остаточно підірве хитку економіку імперії. Як наслідок, він наказав знищити всі праці з алхімії. Свою роль у забороні алхімії зіграло і християнство. Воно виступило проти алхімічної практики, розглядаючи її тоді, як справу диявола.

Але найцікавіше чекало на учасників майстер-класу в хімічному кабінеті, де Василь Васильович і Віктор Олександрович продемонстрували та прокоментували декілька хімічних ефектів, наприклад: «Фараонова змія» (ефект руху змії від підпалювання глюконату кальцію та сухого пального) або «Вулкан» (підпалювання діхромату амонію викликає реакцію, схожу на виверження вулкана) та інші.

Отже, студенти й учні впевнились, що хімічні та алхімічні дослідження в давнину часто тісно переплітались, що сприяло новим цінним відкриттям у галузі хімічної науки, а також демонстрували зв'язок у розвитку природознавства з розвитком виробництва і виробничих відносин.

КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ