Наукова конференція «Голодомор як трагедія українського народу»

2013 року в Україні відзначають 80-річчя вшанування пам’яті жертв голодомору — найтяжчого злочину проти людства, який було сплановано і реалізовано керівництвом Радянського Союзу проти українського народу. Голодомор 1932-1933 рр. — одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, яку десятиліттями замовчували.

Офіційно роковини пам’яті жертв Голодомору вперше відзначили за ініціативою української діаспори в США й Канаді 1983 року. Відтоді 24 країни визнали Голодомор у 1932–1933 роках геноцидом української нації.

До 80-х роковин трагічних подій і була приурочена наукова конференція учнівської і студентської молоді «Голодомор як трагедія українського народу», яка пройшла 22 листопада 2013 року в Київському міжнародному університеті. Організатори конференції – кафедра української і світової культури та літератур КиМУ (завідувач кафедри професор Ющук І.П.) та «Мала академія наук учнівської молоді» ГУНО Київської ОДА (Петровська Т.В. - в.о. директора Київської обласної МАН; методист – Жеребчук С.В.). На конференції були присутні вчителі й учні - члени МАН Київщини та студенти КиМУ.

Професор Ющук І.П. у своїй доповіді зазначив, що в мирний час від голодної смерті загинули мільйони людей — приблизно 9 мільйонів українських селян, що становило майже третину всіх жителів УРСР, був створений штучний голод, про що свідчать документальні архівні матеріали. Чому ж люди покірно сприймали таке знущання над собою? Аналізуючи події тих років, історики впевнені, що Голодомор виник не на рівному місці. Йому передував шалений опір українського селянства, що мав місце у 20–30-х роках, за право на вільне життя.

У незвичній темі доповіді «Ленін – основоположник голодомору на Україні» професор Іванченко Р.П. – завідувач кафедри суспільно-політичних наук – звернулася до подій 1917–1920 років, коли в Україні були спроби створення державності. Радянська влада не могла допустити втрати житниці всесоюзного масштабу, тому селяни були проголошені головними ідейними ворогами соціалізму, яких потрібно було знищити. Також Раїса Петрівна розповіла про спогади її матері про той страшний час, коли люди втрачали доброту, співчуття, людяність і перетворювалися на катів.

Вчитель історії Плосківської CЗШ Дяченко К.М. продемонструвала учасникам власний документальний фільм, присвячений темі конференції, у який увійшли документальні кадри і спогади її матері, свідка тих тяжких років.

У своїх виступах студенти КиМУ крізь призму власних досліджень намагалися дати відповіді на запитання: «Чим завинила Україна, чому це стало можливим у нашій країні?» (Омельченко Олена, спеціальність «Міжнародні відносини»); «Якою була позиція православної церкви в умовах Голодомору 1932–1933 рр.?» (Кильова Анастасія, спеціальність «Туризм), а доповіді інших студентів висвітлювали події цих років у різних регіонах України (Семченко Ольга, спеціальність «Кіно-, телемистецтво»; Осауленко Тетяна, спеціальність «Міжнародне право»; Далюк Віктор, економічний факультет).

Учні, члени МАН досить глибоко у своїх виступах розкрили історію першого пам’ятника жертвам Голодомору (Каплун Іванна – 10-й клас Володарського ліцею); Голодомору 1932-1933 років, як духовної руїни (Потьомкіна Марина – 11 клас Броварського НВК); необхідність увіковічення народної пам'яті про страшну трагедію («Не згасне свіча пам'яті народної», Ровінська Світлана – 11 клас Фастівського районного еколого-натуралістичного центру).

На згадку про участь у конференції Ющук І.П. кожному промовцю зі шкіл Київщини подарував видання студентського художньо-літературного альманаху «Хвиля-2010», який містив статті студентів на тему Голодомору.

23 листопада 2013 року українці хвилиною мовчання публічно вшанували пам’ять жертв Голодомору, після неї почалася всеукраїнська акція "Запали свічку!"

КиМУ КиМУ КиМУ
КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ КиМУ