29 вересня 2009 року для студентів ІІІ й ІV курсів спеціальності країнознавство

Інституту міжнародних відносин КиМУ директор Бюро інформації Ради Європи в Україні

Павліченко О.М. провів лекцію на тему:

«Створення, розвиток і функціонування Ради Європи (від 1949 року – дотепер)».

Лекція директора Бюро інформації Ради Європи в Україні Павліченка Олександра Миколайовича проходила в межах дисциплін «Європейська інтеграція України» й «Міжнародні організації», які викладають проф. Некряч А.І. й доц. Чумаченко О.А.

Директор Інституту психології та соціально-політичних наук і НДІ глобалізації та європейської інтеграції проф. Некряч А.І. розповіла студентам про заходи, які планується провести в КиМУ в межах Європейського тижня місцевої демократії (відповідно до Указу Президента України від 27 вересня 2007 року № 922) і з нагоди відзначення 60-річчя Ради Європи. Передусім ішлося про Міжнародний круглий стіл на тему «Європейський вибір України – це захист і зміцнення місцевої демократії» за участю представників найвищих органів влади України, міжнародних організацій, громадських об’єднань, наукових установ України й професорсько-викладацького складу Університету, який відбудеться 8 жовтня 2009 року.

Заступник директора НДІ глобалізації та європейської інтеграції доц. Чумаченко О.А. розповіла, що Рада Європи – впливова організація на міжнародній арені, яка цього року відзначає своє 60-річчя. Олена Анатоліївна відмітила, що Київський міжнародний університет тісно й плідно співпрацює з Бюро інформації Ради Європи в Україні. Адже представники цієї організації є постійними учасниками конференцій, круглих столів та інших заходів, які організовує КиМУ. Крім того, студенти Інституту міжнародних відносин КиМУ проходять виробничу практику в Бюро інформації Ради Європи в Україні. У межах продовження й розширення цієї співпраці пан Павліченко провів для студентів лекцію.

Павліченко Олександр Миколайович працює в офісі

Ради Європи в Україні ще від 1995 року, тому за його

плечима багатолітній досвід роботи, спрямований на поглиблення

відносин між Україною і європейським континентом.

Олександр Миколайович зробив короткий ракурс в історію створення Ради Європи. Вона була створена в післявоєнні роки (обговорення розпочалося в 1948 році на Гаазькій конференції, а 5 травня 1949 року – вважається офіційним днем заснування цієї організації Лондонською угодою). Після Другої світової війни європейські країни виявили бажання створити колективну організацію, яка б змогла більше споріднити спільноту Європу й сприяти економічному й соціальному прогресу.

Під час обговорення організаційних питань виникало багато суперечок щодо форми майбутньої організації: буде це міжпарламентська організація, чи міжурядова? Тому було створено 2 органи Ради Європи, а саме: ПАРЄ (Парламентська асамблея Ради Європи) – міжпарламентський орган і Комітет Міністрів (на рівні міністрів або заступників міністрів закордонних справ) – міжурядовий орган. ПАРЄ займається розробкою проектів, а Кабінет Міністрів – ухваленням. Але в кожного з цим органів є свої важелі впливу.

Зараз членами Ради Європи є 47 держав – це всі держави європейського континенту. Єдина європейська держава, яка не є членом цієї впливової організації, – це Білорусія. Там діють тільки декілька програм Ради Європи щодо підтримки громадянського суспільства (підтримка громадських організацій різних сфер діяльності).

Захист і зміцнення органів місцевої, регіональної влади й місцевого самоврядування в цілому поступово перетворився на один із ключових напрямів діяльності організації, тому наприкінці 50-х років було створено ще один постійно діючий орган – Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи, який є консультативним органом.

Було створено правове поле Ради Європи – європейські стандарти, де задіяні 3 основні опори, а саме: плюралістична демократія, захист прав людини й верховенство права. А в 1950 році було прийнято Європейську конвенцію з прав людини (м. Рим, Італія), яка розписала положення Статуту Ради Європи. Для контролю за дотриманням прав і свобод людини й громадянина, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, було створено Європейський суд з прав людини.

На жаль, цей механізм не дуже ефективний. За статистикою до Суду щороку надходить 117 000 заяв, а розглядається тільки – 15 000. Через тривалий розгляд справ часто втрачається актуальність.

Ще пан Павліченко розповів, що Україна є найбільшим бенефіціаром, тому у нас діє найбільше програм Ради Європи.

Аби допомогти студентам зрозуміти значущість програм Ради Європи Олександр Миколайович запитав студентів назвати приблизну кількість суддів усіх рівнів в Україні. Студенти проявили великий інтерес до запитання й почергово називали свої варіанти. Студент, який був найближче до правильної відповіді, отримав диск із записом гімну Ради Європи («Ода радості», Бетховен). Правильна відповідь – десь 7800 суддів. І коли студенти усвідомили цю кількість, то пан Олександр розповів, що Рада Європи проводила навчання для всіх суддів щодо положень Європейської конвенції з прав людини, оскільки Україна її ратифікувала й визнає пріоритет міжнародних норм над національними (понад 120 семінарів).

Він також наголосив на тому, що Рада Європи – це організація, яка має певні важелі впливу на інші європейські організації через рекомендації щодо країн, які не виконують свої зобов’язання перед Радою Європи.

Для ефективнішого впровадження й захисту європейських стандартів Радою Європи створюються нові інституційні механізми (Комісар з прав людини, Комітет проти катувань та інші), що дозволяє реагувати на нові виклики сучасності й втілювати в життя положення Статуту й конвенцій.

Загалом Радою Європи було випущено 207 документів, так звана серія Європейських договорів (30 – так і не набули чинності).

Україна вже ратифікувала 69 документів, а 29 ще в процесі ратифікації.

На запитання «Яка найрезонансніша справа щодо України розглядалась в Європейському суді з прав людини?» пан Павліченко розповів, що справа убитого журналіста Гонгадзе була найгучнішою. За результатами розгляду цієї справи вдова Мирослава Гонгадзе одержала 100 000 € і там ще містився пункт про проведення ефективного розслідування.

Лекція Олександра Миколайовича викликала велику зацікавленість серед студентів. Вони задали багато запитань щодо процедури розгляду справ у суді, процесу формування комітетів, місця України в цій організації, які труднощі виникають в України на шляху до євроінтеграції та інші.

На завершення Некряч А.І. подякувала гостю за цікаву й інформативну лекцію і запросила відвідати Київський міжнародний університет ще.

Україна визначила одним з основних векторів свого напрямку інтеграцію в європейську спільноту. Тому Рада Європи є своєрідним органом, який дозволяє підготуватися до вступу до Європейського Союзу, тобто здійснити певні зміні й перетворення в різних сферах, аби рівень життя в Україні відповідав європейським стандартам.