8 жовтня 2009 року Київський міжнародний університет, Всеукраїнське громадське об’єднання «Клуб мерів», НДІ глобалізації та європейської інтеграції, Інститут психології та соціально-політичних наук КиМУ провели Міжнародний круглий стіл на тему: «Європейський вибір України – це захист і зміцнення місцевої демократії» (до 60-річчя ради Європи й з нагоди відзначення Європейського тижня місцевої демократії в Україні).

 

 

Підставою для проведення міжнародного круглого столу став Указ Президента України від 27 вересня 2007 року «Про Європейський тиждень місцевої демократії».

У роботі круглого столу взяли участь:

Хачатурян Х.В. – ректор Київського міжнародного університету, професор, почесний професор університету Джорджтауна ім. Дж. Вашингтона (США), Оксфордського університету (Велика Британія), університету Сорбонна (Франція);

Удовиченко В.П. – президент Всеукраїнського громадського об’єднання «Клуб мерів», доктор економічних наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки ім. Вернадського, професор;

Павліченко О.М. – директор Бюро інформації Ради Європи в Україні;

Некряч А.І. – співголова організаційного комітету, доктор політичних наук, професор, директор Інституту психології та соціально-політичних наук, НДІ глобалізації та європейської інтеграції КиМУ;

Савченко Л.А. – доктор юридичних наук, професор, проректор з наукової роботи КиМУ;

Швайка М.А. – доктор економічних наук, професор, директор НДІ з економічних і гуманітарних проблем КиМУ;

Скопенко Г.П. – заступник керівника Управління по зв’язкам з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України;

Гук А.К. – начальник відділу міжнародних відносин Фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, керівник секретаріату Української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи;

Чоргногор Я.О. – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України;

Ворона А.П. – заступник міського голови м. Березань Київської області;

Синявська І.М. – депутат Житомирської обласної ради, голова ГО «Житомирська ініціатива»;

Передерей Л.Л. – керуюча справами Бориспільської міської ради;

а також студенти й викладачі Київського міжнародного університету.

 

    

 

 

   

 

Захід був спрямований на роз’яснення молоді необхідності, шляхів і механізмів проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні; виявлення перешкод, які гальмують цей процес; пояснення важливості запровадження європейських правових стандартів місцевого й регіонального врядування в національному контексті; розгляду й аналізу досвіду Швеції (шведська модель міського самоврядування).

 

 

Робота розпочалася з вітання Голови Верховної Ради України Литвина В.М. учасників круглого столу. У ньому йшлося: «Міцна місцева влада – це базис демократії в суспільстві, залучення населення до регулювання та управління тією частиною державних справ, які можуть і повинні належати до їхньої компетенції і мають вирішуватися на місцевому рівні». Оскільки на розвиток місцевого самоврядування великий вплив мала Європейська хартія місцевого самоврядування, то в привітанні ішлося й про неї: «…для імплементації та реального запровадження в життя принципів Хартії мають відбутися зміни як на законодавчому, так і на правозастосовному рівнях, слід перерозподілити владні повноваження , підсиливши роль місцевого самоврядування, і тим самим переконати населення в тому, що воно має бути господарем у своєму селі або місті, господарем, який може і повинен вирішувати всі місцеві питання самостійно, маючи для цього належні повноваження, ресурси й механізми».

Володимир Михайлович побажав «…плідної й успішної роботи, результатом якої було б зроблено ще один крок до впровадження в Україні стандартів європейського місцевого самоврядування».

 

 

«Питання європейського вибору для України нині, як ніколи актуальне. На жаль, проголошений Україною курс на європейську інтеграцію реалізується надзвичайно повільно. Пояснень цьому є чимало, а саме: напружена політична ситуація в країні, нерозв’язані внутрішньоекономічні й політичні проблеми, а також неготовність самої Європи, – наголосила Некряч А.І., відкриваючи роботу круглого столу. – Входження нашої країни до Європейського Союзу несе низку переваг як для самої України, так і для ЄС. Саме тому важливою виглядає позиція молодого покоління щодо європейської інтеграції України, оскільки молоде покоління – це покоління, яке буде визначати курс цілої нації».

 

 

Удовиченко Володимир Петрович вважає, що Україна повинна використати напрацьований досвід ЄС, а також є шанс і можливість створити «українську модель» самоврядування. Дуже важливо при цьому розуміти задля чого ця справа робиться, а саме – для підвищення рівня і якості життя народу України. Характеризуючи принципи європейської стратегії самоврядування, Володимир Петрович схарактеризував такі, як ефективність управління, відповідність вимогам і потребам громадян, результативність, відкритість, відповідальність влади, верховенство права, чесне проведення виборів, репрезентативність і вільний доступ громадян до органів влади та ін.

 

 

Павліченко О.М. зупинився на характеристиці конвенцій та  інших документах Ради Європи, які були ратифіковані Верховною Радою України, а також на реалізації таких проектів, як «Проект протидії корупції в Україні», «Прозорість й ефективність судової системи України», «Проект зі зміцнення і захисту прав жінок і дітей в Україні». Набувши членства в Раді Європи, Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм і стандартів РЄ. Аналіз виконання Україною своїх обов’язків і зобов’язань зараз свідчить про те, що вони майже реалізовані.

Водночас, за 10 років нашого членства в Раді Європи Україні вдалося посісти гідне місце в ній і набути значного позитивного іміджу.

У своїх двосторонніх відносинах Україна і Рада Європи вже вийшли за межі етапу становлення. Щороку Україна демонструє суттєвий прогрес у впровадженні демократичних норм і стандартів у повсякденне життя.

 

На питання студентів «Що заважає Україні впроваджувати в життя європейські цінності?» Олександр Михайлович відповів: «Відсутність політичної волі, існуюча система корупції, неможливість реалізувати потенціал на місцях місцевими органами влади, невідкритість влади (влада – це спокуса, вона, як улюблена їжа – завжди хочеться) – усі ці чинники безпосередньо впливають на повільні процеси на шляху до запровадження європейських цінностей».

 

      

 

 

Хачатурян Хачатур Володимирович звернув увагу студентів і всіх учасників круглого столу на те, що всі питання, які зараз розглядаються, – це наша реальність. Хачатур Володимирович відмітив: «Упевнений, що їх було б менше, якби все-таки Україна була прийнята до Європейського Союзу. Корупція в країні – це головна проблема і для її розв’язання потрібно змінити нинішню систему державного управління».

Ректор побажав майбутнім політологам, фахівцям нової генерації втілити в життя принципи, які відповідають інтересам України щодо реалізації політики європейської інтеграції.

 

 

Синявська І.М., яка на час виходу Указу Президента «Про Європейський тиждень місцевої демократії» очолювала Житомирську обласну Раду, а від січня 2008 року є головою об’єднання «Житомирська ініціатива», констатувала, що владні структури зробили й роблять все в Україні, щоб «затерти» демократію і не допустити народ до здійснення управління на місцях. Депутати місцевих органів влади, обрані на партійній основі, реально інтереси громади не захищають і не відстоюють. На думку Ірини Максимівни, «ми ніколи не подолаємо прірву між Україною і Європою, доки народ прямо не буде формувати органи влади й контролювати їх. Територіальні громади позбавлені можливості нормально розвиватись, на місцях існує справжнє двовладдя й «перетягування ковдри» між адміністрацією і радою. Доки це не буде ліквідовано справа не зрушиться з місця».

 

 

Фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, як розповів учасникам круглого столу Гук А.К., був створений для інформування людей про європейські стандарти й принципи демократії, поширення кращих практик місцевого самоврядування щодо розроблення стратегічних планів територіального розвитку, розв'язання галузевих проблем у житлово-комунальній сфері, організація участі українських представників у засіданнях робочих органів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та ін. Студенти цікавились роботою Фонду й отримали відповіді на такі запитання: «Інформування про принципи європейського самоврядування важливо, а яким будуть наступні кроки Фонду?»; «Чи має Фонд спеціальні програми, які підтримують молодіжні громадські організації?».

 

         

 

 

Скопенко Г.П. у своєму виступі зауважив, що незважаючи на те, що в країні діє Конституція, закон України «Про місцеве самоврядування», однак є і негативний момент, наприклад, законопроект про адміністративно-територіальний устрій України. До цих пір ми користуємося застарілою постановою ВРУ від 1982 року. Крім того, існує безліч адміністративно-територіальних одиниць – 29 815. У них діє міських рад – 12 110; районних – 12 085; селищних – 783; сільських – 10 278. У 17 % адміністративно-територіальних одиниць України виникають численні порушення щодо земель (частина земель належить державі, інша частина – місцевій владі).

 

 

Передерей Л.Л. інформувала учасників круглого столу, що Європейський тиждень місцевої демократії відзначатиметься представницькою конференцією в межах проекту «Бориспіль – місто якості».

Відкриття інформаційно-довідкових центрів дозволило останніми роками надавати населенню м. Бориспіль якісніші послуги (і не тільки комунальні, а й близько 150 адміністративних). Це тільки один з перших кроків до втілення в життя головного завдання – через якість до міста європейського зразка. Можливо, таке поняття, як впровадження системи якості за міжнародним стандартом ISO 9001:2000, небагато скаже пересічному громадянину, однак для інвестора – це відзнака найвищого ґатунку, гарантія надійності партнера.

Нині в Борисполі активно створюються органи самоорганізації населення. Сподіваючись на їхню підтримку, міська влада отримує додатковий «головний біль». Адже ці органи мають право контролювати чиновників. Необхідно налагоджувати тісну співпрацю між владою і громадою. Кульмінацією конференції стало урочисте підписання декларації (меморандуму) про партнерство влади, громади, бізнесу заради розвитку громади в межах проекту «Бориспіль – місто якості». У документі вказані умови співпраці всіх сторін, що беруть участь у життєтворчості міста: громади як замовника послуг і резерву ресурсів, влади як виконавця замовлень і лідера громади, бізнесу як соціально-відповідального інвестора. Від імені влади меморандум підписав міський голова Анатолій Соловйович Федорчук, від імені громади – голова громадської ради Ганна Павлівна Михайлюк, від імені представників бізнесу – голова ради підприємців Віталій Петрович Пономаренко.

 

 

Учасники міжнародного круглого столу «Європейський вибір України – це захист і зміцнення місцевої демократії» визначили, що розбудова демократичної, правової, соціальної української держави, реалізація нею європейського вибору нерозривно пов’язані з розширенням демократичних засад у державотворчих процесах.

Водночас умови й потреби соціально-економічного розвитку України зумовлюють необхідність пошуку нових форм місцевої демократії, які ґрунтуються на різноманітних проявах місцевої ініціативи, місцевої специфіки, розмаїття етносоціальної структури, неоднорідності – культурно-історичного, економічного, політичного середовища, по-різному орієнтованих груп інтересів і зацікавлених груп.

Учасники вважають, що розв’язання проблем населення неможливе без:

        ствердження й розвитку місцевої демократії, оформленої через інститути самоврядування, тому необхідно всебічно сприяти запровадженню норм і стандартів ратифікованих Україною документів РЄ з проблематики місцевої і регіональної демократії, серед них Європейської хартії місцевого самоврядування, Європейської хартії регіональних і міноритарних мов, зокрема, через освітні програми, пропагування кращих зразків місцевого самоврядування, представлення найефективніше діючих самоврядних територій;

        запровадження новітніх технологій самоврядності, яке допомагало б залученню населення до процесу розв’язання проблем на місцевому рівні;

        вжиття комплексних і системних кроків на загальнодержавному рівні для розроблення програми запровадження принципу субсидіарності й стандартів Європейської хартії місцевого самоврядування у вітчизняній практиці.