25 листопада 2009 року в Київському міжнародному університеті пройшов

Міжнародний круглий стіл на тему:

«Українська держава: форми функціонування та шляхи вдосконалення партійної системи й виборчого процесу».

Круглий стіл був організований НДІ глобалізації та європейської інтеграції (директор – проф. Некряч А.І., заступник директора – доц. Чумаченко О.А.), Центром довузівської підготовки КиМУ (проректор з питань довузівської підготовки – проф. Рудаківська С.В.) спільно з Всеукраїнським громадським об’єднанням «Комітет виборців України».

Участь у круглому столі взяли:

Хачатурян Х.В. – ректор Київського міжнародного університету, професор, почесний професор університету Джорджтауна ім. Дж. Вашингтона (США), Оксфордського університету (Велика Британія), університету Сорбонна (Франція);

Заєць І.О. – народний депутат України, заступник голови Української Народної Партії;

Танел Йикс – директор консульської служби Посольства Естонської Республіки в Україні;

Удовиченко В.П. – голова політичної партії «Совість України», мер міста Славутич, президент Всеукраїнського об’єднання «Клуб мерів», член Асоціації міст України, член постійного комітету Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, доктор економічних наук, професор, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки ім. Вернадського;

Буздоган Ю.О. – голова Соціал-демократичної партії України;

Рудич Ф.М. – завідувач відділу теоретичних та практичних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, доктор філософських наук, професор;

Некряч А.І. – співголова організаційного комітету, доктор політичних наук, професор, директор Інституту психології та соціально-політичних наук, НДІ глобалізації та європейської інтеграції КиМУ;

Швайка М.А. – директор НДІ з економічних і гуманітарних проблем, доктор економічних наук, професор;

Черненко О.М. – голова правління Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України»;

Ящак Оксана – експерт відділу політики Посольства Німеччини в Україні;

а також студенти й викладачі Київського міжнародного університету.

Круглому столу передував прес-брифінг, на який були запрошені ЗМІ й студенти Інституту журналістики КиМУ, охочі поспілкуватись із політиками. Кореспондентів цікавило які шляхи виходу з кризової політичної ситуації бачать учасники круглого столу, чим їхні політичні програми відрізняються від інших, які прогнози на наступні вибори Президента України та ін.

Некряч А.І. привітала гостей і наголосила, що тема круглого столу актуальна й цікава для студентів, адже невдовзі в Україні відбуватимуться вибори Президента України й багато студентів будуть голосувати вперше.

Україна зараз переживає не найлегші часи державотворення, демократичні вибори будуть сходинкою до кращої якості життя людей і поліпшення політичної ситуації в країні.

Анастасія Іванівна висловила сподівання, що майбутні президентські вибори сприятимуть оновленню української влади й вітчизняної політичної еліти.

У виступі «Президентські вибори – найважливіша подія в суспільно-політичному житті Української держави» Заєць І.О. висловив упевненість у тому, що Україні потрібно модернізувати політичну систему й удосконалити виборчий процес. Зараз у партій зникає ідеологічне підґрунтя. На думку Зайця І.О., вийти зі складної політичної ситуації можна завдяки таким заходам:

– прозоре фінансування партій (це допоможе краще розкрити сутність діяльності партій, підвищити відповідальність за реалізацію своїх програм, ввести прозору звітність, зменшити залежність партій від олігархів);

– спростити процедуру злиття партій (іноді потрібно здійснювати укрупнення партій, але зараз, щоб це зробити, усі члени однієї партії повинні вийти з неї і вступити в іншу. Насправді розпустити одну партію.). УНП підготувала законопроект про злиття партій і подала його на розгляд до ВР України;

– модернізація політики через вплив громадського тиску (адже події 2004 року показали, що політичні сили зважають на думку громадян).

Студентів цікавили такі питання: «Чому зараз політики не пропонують ніяких особливих антикризових програм у своїх передвиборних кампаніях?», «Чи на найближчих виборах голосування буде за відкритими списками?». На це пан Заєць відповів, що правила гри диктують політики, які нині, переважно, є бізнесменами, і в них є тільки одне правило – нажива. На жаль, вони не думають про інтереси країни. В Української Народної Партії є програма «Купуй українське», ідеологією якої є солідарність дій громадян, бізнесу й влади, відповідно до якої потрібно, щоб українці купували українське – цим самим підтримували вітчизняного виробника. Тоді 70–80 % валового доходу буде залишатися на внутрішньому ринку України.

Щодо відкритих списків партій на цих виборах, то Іван Олександрович висловив сумніви, що це в найближчій перспективі можливо. Адже багатьом партіям – це невигідно.

Удовиченко В.П. вивів логічний ланцюжок: «Головне для життя людини – це рівень якості життя; рівень якості життя можна забезпечити через підняття економіки; рушійна сила економіки – це конкуренція; а конкуренцію знищує корупція». Тому першим кроком повинно бути подолання корупції, зменшення впливу грошей на владу, а наступним – зміна виборної системи і її демократизація. Вихід зі складної політичної ситуації, що склалася в Україні, доповідач бачить у партійному будівництві й удосконаленні виборної системи. Володимир Петрович вважає за доцільне запровадити мажоритарну систему в населених пунктах до 50 тисяч осіб, а в населених пунктах з більшою кількістю жителів – пропорційну з відкритими списками. Тобто для України актуальна змішана виборна система, щоб депутати більше залежали від громадян. Ще, на думку пана Удовиченка, потрібно зробити Україну децентралізованою державою, щоб місцева влада сама розпоряджалася коштами, адже вона ближче до людей і знає їхні потреби.

Студенти запитували пана Удовиченка щодо виборів Президента України–2010: «Чи вибори пройдуть спокійно й прозоро, чи можливі протести, переголосування й позови кандидатів щодо фальсифікації?»

«Політичні режими і народовладдя в сучасній Україні: методологічний контекст» – з такою темою виступив Рудич Ф.М., навівши приклади різних політичних режимів, які існують й існували в минулому у світі. Термін «демократія» має в собі важливе смислове навантаження, але, на жаль, уявлення про це поняття відрізняється в людей. Не потрібно забувати, що «демократія» – це влада народу. Тому політики повинні діяти тільки в інтересах народу, дослухатися до нього й нести моральну відповідальність перед ним.

Щодо діяльності сучасних українських партій, то пан Рудич вважає, що патріотизм і гуманізм повинні бути основою їхньої діяльності й влади в цілому.

Фелікс Михайлович чітко виокремив своє бачення шляхів виходу України з економічної і політичної кризи, а саме:

– потрібно до влади залучати чесних професійних політиків;

– змінити стратегію в політиці від поступальної до наступальної;

– влада повинна реалізовувати перспективний курс розвитку нації;

– лідер держави повинен боротися з корупцією і бідністю та ін.

Питання до пана Рудича були такі: «Чи сприяють суперечності між партіями укріпленню держави?», «Що, на Вашу думку, потрібно нашій державі – диктатура чи народовладдя?».

У своєму виступі Танел Йикс розповів про особливості виборчого процесу в Естонії. Пан Йикс повідомив, що Естонія – це парламентська республіка, тому президент обирається парламентом або спеціальним органом. Під час проведення останніх виборів до Європарламенту 20 % громадян Естонії голосували через Інтернет, не виходячи з дому.

Студентів цікавило: «Чи після вступу до ЄС були внесені якісь суттєві зміни у виборчу систему Естонії, чи траплялися випадки підкупу виборців в Естонії?»

Виступ Буздугана Ю.О. «Україна та її політичні еліти в контексті цивілізаційних викликів» супроводжувався показом мультимедійних слайдів.

Причиною кризи в Україні пан Буздуган вважає зменшення обсягу продажу продукції за кордон. Це так сильно вплинуло, тому що Україна має експортноорієнтовану економіку. Тому для виходу з кризи потрібно збільшити внутрішнє споживання, тобто побудувати самодостатню економіку. А єдиним шляхом збільшення внутрішнього споживання є збільшення частки зарплат і пенсій від ВВП, щоб вийти на показник десь 70 % від валового доходу, як це у розвинених країнах. Для порівняння Юрій Олексійович навів дані щодо частки зарплат від загальної суми ВВП України під час роботи на посаді Прем'єр-міністра України Януковича В.Ф. і Тимошенко Ю.В., а саме: 2007 року – 31,8 %, 2008 – 32,6 %. Ці показники суттєво відрізняються від інших країн, на жаль, не в нашу користь.

Жоден кандидат у Президенти України не говорить про проблеми нашої держави і шляхи їхнього розв'язання. Незважаючи на те, що прибутки в країні зростають, 3/4 потрапляють у руки вузького кола людей.

Суспільство в Україні цілком зріле і чітко реагує на безпорадність політичної системи. І як висновок, пан Буздуган спрогнозував ще більшу політичну кризу в 2010 році.

Юрія Олексійовича запитали чи не доцільніше б було залишити зо дві-три партії, ніж, як зараз, понад 170?

Черненко О.М. розповів про конкретні приклади правопорушень, які можуть виникнути на виборах–2010. Влада безвідповідально підійшла до створення реєстру виборців, тому є і «мертві душі», і двійники, і відсутність громадян у цьому реєстрі.

Олександр Миколайович відмітив: «Нині ще не відомо за яким законом будуть проходити вибори Президента України–2010. Як наслідок, ми маємо низький рівень підготовки членів виборчих комісій, що є важливою проблемою, адже залишилося зовсім мало часу, щоб провести навчання для членів і спостерігачів».

На думу пана Черненка, основні кандидати у Президенти України не мають чітких політичних переконань, проте в них є мета – перемогти за будь-яку ціну. Тому можна спрогнозувати, що підкуп виборців залишиться актуальним правопорушенням на майбутніх виборах. Чесні, прозорі й демократичні вибори можливі, якщо влада модернізує виборче законодавство.

Ректор Київського міжнародного університету професор Хачатурян Х.В. підвів підсумки круглого столу, подякував усім присутнім за цікаві повчальні доповіді й висловив сподівання, що студентам буде корисною почута інформація, коли вони будуть брати участь у виборах.

Круглий стіл викликав велике зацікавлення серед студентів усіх спеціальностей, адже, як відомо, молодь – це активні члени суспільства, які цікавляться політичним життям країни й намагаються своїм правом голосу змінити його на краще.