
Смак незабутній
перемоги
Лунає досі у серцях
Блиск переможної дороги
Дарує радість у роках
Вони пройшли, вони здолали
Той шлях, жорстоких ворогів
Неприязнь долі подолали
Знайшли себе; серед снігів
Серед пустельних бурь змагались
З дощем і зливою злились
Роки пройшли, вони лишились
Вкраїну захищать клялись
Під свистом куль ішли
до цілі
І вибух бомб, снарядів дзвін
Їм
додавали сил у полі
І далі йшов з вогнем загін
До перемоги, щоб відбити
Фашистів зло, звільнити світ
Від окупантів, щоби жити
Змогли спокійно, край щоб квіт
Героїв мало вже
лишилось
Покрила скроні сивина
А щастя у серцях з’явилось
Лише в душі гримить війна
На грудях ордени,
медалі
В строю їх чутно тихий дзвін
Нам ветерани спасли долі
За це їм наш низький уклін
6 травня 2010 року в Київському міжнародному
університеті святкували 65-ту річницю Перемоги.



Концерт було підготовлено кафедрою театрального мистецтва КиМУ (завідувач
кафедри – професор,
заслужена артистка України, генеральний директор Акторської агенції НСКУ
«Гільдія кіноакторів», президент Міжнародного фестивалю акторів кіно «Стожари»,
член Національної спілки кінематографістів України Ільїна Н.О.),
студентським парламентом КиМУ (голова – Авакян Ваге) й кафедрою кіно-,
телемистецтва (доцент Мироненко М.О.).

Від імені ректора КиМУ професора Х.В. Хачатуряна з вітанням до всіх присутніх звернувся проректор з навчально-методичної
роботи КиМУ професор Сидорчук Л.А.
Леонід Андрійович зазначив, що,
незважаючи на існуючі нині різні погляди на історичні події Другої світової війни,
незмінною залишається наша пам'ять і вдячність тим, хто воював за свою землю,
за рідних і близьких, завдяки кому ми вже 65 років живемо в мирі. За останніми
даними, наголосив пан Сидорчук, у Великій Вітчизняній війні загинуло понад 28
мільйонів громадян колишнього Радянського Союзу.
Пам’яті всіх, хто захищав наше життя, свободу й
незалежність був присвячений цей святковий концерт.





Знову Вічний вогонь обпікає серця,
Знову спогад далекий приносить неспокій,
Бо дорогам воєнним немає кінця,
Бо приходять до Вас побратими крізь роки,
Забираючи друзів в останній політ,
Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...
Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,
Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.
Земний уклін Вам, ветерани!
Ми пам’ятаємо!